Навигация



Октябрь
Пн   2 9 16 23 30
Вт   3 10 17 24 31
Ср   4 11 18 25  
Чт   5 12 19 26  
Пт   6 13 20 27  
Сб   7 14 21 28  
Вс 1 8 15 22 29  

 

Патріотичне виховання

Дата добавления: 2017-09-20

Автор: Т.Л. Іванова

У 74-й раз Маріуполь відзначає річницю святкування та пам’яті – визволення від фашистських загарбників. Окупація Маріуполя тривала 701 день – за цей час від рук гітлерівців загинуло тисячі наших земляків. Але не звертаючи увагу на жорстокий терор, ворогу не вдалося зломити волю маріупольців, подвиг визволителів міста буде жити у віках… Ми пам’ятаємо, якою ціною дісталася свобода – мужністю, героїзмом, відвагою десятків тисяч наших земляків. Завдання нашого покоління – зберегти та увічнити пам’ять про героїчний подвиг.

Щорічно члени клубу старшокласників «Альтаїр» КЗ «Лівобережний районний Будинок дитячої та юнацької творчості» проводять цикл заходів до річниці визволення Маріуполя.

Цікавими та багатоплановими заходами наповнений вересень 2017 року. Так, 7 вересня, «альтаїровці» провели акцію «Подаруй посмішку ветерану». В цьому році з главою райадміністраціїВ.Очеретіним, головою ради ветеранів комбінату «Азовсталь» Т.Ростовською діти відвідали ветеранів, щоб привітати їх з річницею визволення міста Маріуполя від фашистських загарбників.

Першим, кого відвідали, був Є.Губенко, полковник медичної служби у відставці, почесний ветеран України, почесний козак, десантник. Євген Петрович закінчив Військово-медичну академію. Свій перший орден отримав за визволення Сталінграду. А після, полк Губенка був направлений до Маріуполя, це було важливою подією, крім нього у полку було ще 2 маріупольця. Євген Петрович прийняв безпосередню участь у визволенні рідного міста. Вразило те, що людина у такому похилому віці, у кітелі з нагородами, який важить 5,5 кг, насилу стояв, але цікаво, чітко й ясно розповідав про події 70-літньої давнини.

Потім відвідали родину Карбань. Андрій Андрійович та Ніна Кирилівна у шлюбі 65 важких, але щасливих років. У 1941 році Андрію Андрійовичу було 17 років. Він з гіркотою згадував, як важко далося визволення Маріуполя, страшні картини смерті та розрухи, запах гарі досі свіжі в його пам’яті. Зовсім ще юний парубок пішов добровольцем на фронт. Разом з бойовими товаришами Андрій Андрійович приймав участь у боях під Мелітополем. Дійшов до румунського кордону, де був контужений та направлений у госпіталь. Після закінчення війни солдат не покинув армію, а продовжив служити до 50-х років. А потім повернувся до Маріуполя, всього стаж ветерана складає 61 рік. Ніна Кирилівна все життя працювала вчителем, з любов’ю до дітей, вона так раділа нашому візиту.

Ми в гостях у Василя Івановича Варфоломієва, він погано себе почував, але був радий нашому візиту. В цей день його чекали не тільки наші привітання, але й медаль з Києва за визволення Маріуполя та Донбасу. Василь Іванович служив у повітряно-десантних військах, воював на Північно-Західному фронті, брав участь у визволенні Ленінграду від блокади, на річці Ловать.

8 вересня 2017 року біля пам'ятного знаку «Пушка» відбувся районний мітинг «Пам’ять безсмертна!», присвячений 74-йрічниці визволення Маріуполя від фашистських загарбників.

У мітингу взяли участь учні освітнього округу № 4 – школи №№ 10, 14, 40, 55, 56, 61, гімназія №1, представники громадських ветеранських організацій, органів місцевого самоврядування, комітетів самоорганізацій населення та депутати міської ради.

Учасники мітингу віддали шану присутнім ветеранам Другої Світової війни, вшанували пам'ять хвилиною мовчання за загиблими воїнами, які захищали Маріуполь в роки війни. Мітинг завершився покладанням квітів до пам'ятного знаку «Пушка».

12 вересня 2017 року вихованці клубу старшокласників «Альтаїр» та клубу юних журналістів «Мрійники» Лівобережного Будинку дитячої та юнацької творчості були в гостях вдома у полковника запасу, ветерана Другої Світової війни Гутиріна Костянтина Олександровича. Зустріч проходила при підтримці народного депутата України С.А.Матвієнкова. Квіти та привітання, щирі побажання здоров’я та мирного неба й найцікавіша розповідь-спогад ветерану. 12 вересня 2017 року вихованці клубу старшокласників «Альтаїр» та клубу юних журналістів «Мрійники» Лівобережного Будинку дитячої та юнацької творчості були в гостях вдома у полковника запасу, ветерана Другої Світової війни Гутиріна Костянтина Олександровича. Зустріч проходила при підтримці народного депутата України С.А.Матвієнкова. Квіти та привітання, щирі побажання здоров’я та мирного неба й найцікавіша розповідь-спогад ветерану. Корінний киянин, Костянтин Олександрович, у 19-річному віці розпочав свій шлях кадрового військового, служив у прикордонних військах. За роки війни, його найдорожча нагорода – Орден Вітчизняної війни ІІ ступеню. Кадровий прикордонник служив у різних містах великої країни, навіть на Далекому Сході. У 60-ті роки ХХ століття доля його закинула у Маріуполь, де він був командиром прикордонного загону. Присутні з зацікавленістю слухали розповідь-спогад, вже в свої 94 роки, полковника запасу СБУ – Костянтина Олександровича Гутиріна. Діти, педагоги та народний депутат були в захваті від бадьорості, охайності та життєрадісності ветерана. Корінний киянин, Костянтин Олександрович, у 19-річному віці розпочав свій шлях кадрового військового, служив у прикордонних військах. За роки війни, його найдорожча нагорода – Орден Вітчизняної війни ІІ ступеню. Кадровий прикордонник служив у різних містах великої країни, навіть на Далекому Сході. У 60-ті роки ХХ століття доля його закинула у Маріуполь, де він був командиром прикордонного загону. Присутні з зацікавленістю слухали розповідь-спогад, вже в свої 94 роки, полковника запасу СБУ – Костянтина Олександровича Гутиріна. 12 вересня 2017 року вихованці клубу старшокласників «Альтаїр» та клубу юних журналістів «Мрійники» Лівобережного Будинку дитячої та юнацької творчості були в гостях вдома у полковника запасу, ветерана Другої Світової війни Гутиріна Костянтина Олександровича. Зустріч проходила при підтримці народного депутата України С.А.Матвієнкова. Квіти та привітання, щирі побажання здоров’я та мирного неба й найцікавіша розповідь-спогад ветерану. Корінний киянин, Костянтин Олександрович, у 19-річному віці розпочав свій шлях кадрового військового, служив у прикордонних військах. За роки війни, його найдорожча нагорода – Орден Вітчизняної війни ІІ ступеню. Кадровий прикордонник служив у різних містах великої країни, навіть на Далекому Сході. У 60-ті роки ХХ століття доля його закинула у Маріуполь, де він був командиром прикордонного загону. Присутні з зацікавленістю слухали розповідь-спогад, вже в свої 94 роки, полковника запасу СБУ – Костянтина Олександровича Гутиріна. Діти, педагоги та народний депутат були в захваті від бадьорості, охайності та життєрадісності ветерана. Діти, педагоги та народний депутат були в захваті від бадьорості, охайності та життєрадісності ветерана.

Наші ветерани гідні пошани та уваги, нашої турботи та тепла. Їх подвиг, воїнів, захисників нашої України, в усі часи почесний та безсмертний.

вернуться назад;

 

 

 

 

Наш архив

Помощь сайту

U194257898049
R299379597058
Z121858383480